Якими повинні бути безпечні іграшки

17.12.2019 11:16

Іграшки відомі людству з глибокої давнини, вони були знайдені археологами під час розкопок залишків стародавніх цивілізацій.

Тисячі років тому єгипетські діти грали в ляльки, у яких були перуки й рухливі кінцівки, вони були зроблені з каменю, кераміки та дерева.

У багатьох країнах існують вимоги щодо безпечності іграшок, що накладають обмеження на те, які іграшки можна продавати. Мета таких
правил – запобігання нещасних випадків, пожеж, травм. Діти, особливо, малі, часто беруть іграшку в рот, тому матеріали, з яких вона зроблена, повинні буди неотруйні. Дітям не можна давати дрібні іграшки, якими вони можуть вдавитися. Діти часто ще не розуміють небезпеки, а батьки не завжди думають, що може статися, тому важливо, щоб на іграшках була відповідна інформація, яка б попереджала б про небезпеку.

В Україні вимоги щодо безпечності іграшок викладені у Технічному регламенті безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 151 (далі – ТРБІ).

Дія ТРБІ поширюється на продукцію, що розроблена або призначена для використання у грі дітьми віком до 14 років (далі - іграшки).

В Україні дія ТРБІ поширюється виключно на товари, які виробник розробив та призначив безпосередньо як іграшки. Тож не можна вимагати відповідності вимогам ТРБІ для брелоків, прикрас, аксесуарів та інших товарів, якими діти можуть гратися, якщо на маркуванні такої продукції прямо вказано «Не є іграшкою». Дорослі мають брати це до уваги, здійснюючи покупку.

Основною складністю у даному визначенні є поняття «для використання у грі» або «ігрова цінність». На практиці все має ігрову цінність для дитини, але це не робить кожен предмет таким, що потрапляє у визначення іграшки. Для того, щоб визначити, що є іграшкою для цілей ТРБІ, ігрова цінність виробу має бути спочатку представлена у задумі запланованого використання виробника. Заява виробника про заплановане використання є критерієм, який слід брати до уваги, оскільки вона відображається у самій назві товару.

Критерії, які необхідно брати до уваги для класифікації продукту як іграшки:

-    місце продажу: іграшки зазвичай продаються у спеціалізованих магазинах іграшок або ж у відділах/на полицях, призначених для іграшок в супермаркетах та інших видах магазинів, включно із онлайн-магазинами. Наразі часто іграшки продаються у місцях, що раніше не були традиційним (на заправках, в сувенірних магазинах). Продукція для дорослих колекціонерів найчастіше продається у спеціалізованих магазинах;

-    цільова аудиторія: якщо у рекламі та на упаковці товару заклики спрямовані на дітей, то ця продукція вважається іграшкою;

-    ціна: зазвичай іграшки продаються дешевше, ніж товари для колекціонування дорослими;

-    розмір: іграшки – це часто менші за розміром версії дорослих товарів;

-    досяжність дітьми: продукція, така як мобілі, підвішені до стелі або інша продукція, яка постійно закріплена та недоступна дітям і призначена залишатися недосяжною для дітей, зазвичай не повинна розглядатися як іграшки, навпаки - вона вважається предметом декору. Однак продукти, такі як іграшкові фігурки або плюшеві іграшки, що звисають з гнучкої пружини, закріпленої на стелі, як правило, слід розглядати як іграшки, якщо вони можуть бути доступними для дітей, у тому числі шляхом від'єднання від місця кріплення. Продукція, що підвішується або встановлюється на дитяче ліжечко або манеж (звисаючи з арки або інакше), яка недоступна дуже маленьким дітям, але може потрапляти в руки дітям, які починають сидіти або стояти на руках і колінах або стояти на ногах, як правило, слід розглядати як іграшки. Мобілі, які розташовуються на колисці чи колясці, завжди вважаються доступними для дітей, тому їх слід завжди класифікувати як іграшки.

Наведений перелік критеріїв не є вичерпним. Рекомендовано використовувати критерії у поєднанні один з одним. Якщо вони взяті окремо, то не забезпечують достатньої бази для прийняття обґрунтованого рішення.